Гостевая книга

Уважаемий Тарас!=+і тільки 4 як "незалежні громади ІПЦ"++=А что остальным мешает?следовать их примеру.

Це б так вам хотілося.
Та правда така: жодна епархія у нас немае рагістрації,а парохії регіструються під іншими назвами УПЦ-КП наприклад чи УАПЦ а багато,як "незалежні громади" і тільки 4 як "незалежні громади ІПЦ"

====существуют на Украине епархии ИПЦ(Р),как автономные единицы но под омофором митроп.Рафаила;====То еть выходит.что юридически они вне правового поля Украины и законного права легально вести деятельность не имеют,за исключением==+Киево-Галицкая епархия с новым статусом митрополии,Так пусть регистрируются
Громадська організація «Інститут релігійної свободи»
Поштова адреса: Україна 01001, м. Київ-1, а/с В-471
http://www.irs.in.ua

Прочитав нещодавно в iнтернет одну цiкавинку про глибоко шанованого мною всечесного владику Спиридона Бабського. Ось, цитую:
"На той час на парафії розгорівся конфлікт між православними й греко-католиками. Отець Богдан Гринiв не перейшов на бік останніх і почав шукати іншу парафію, не розпалюючи конфлікту. Звернувся за порадою до однокласника в Тернопіль. А він підказав, що в Луцьку став єпископом УПЦ-КП ще один їх однокласник – Олег Бабський, якого тоді всі знали як владику Спиридона. Він і призначив його настоятелем Свято-Феодосіївського храму, що в Луцьку по вулиці Володимирській".
Цiкаво: невже для того, щоб стати настоятелем якогось багатого храму Волинi чи Рiвненщини, треба обовязково доводитись комусь однокласником або родичем? ))
Я був прихожанином Луцького кафедрального собору у 1992 р., тож можу пригадати дещицю. Владика Спиридон мав артистичнi задатки, не те що його наступники – був, як кажуть, на свому мiсцi. Пригадую, як Кожевников та Гудима стали погрожувати Спиридону, що пришлють до Луцька нового владику. А Спиридон на це зреагував наступним чином: у недiлю за проповiддю звертався до людей та питав: "А якщо сюди прийде iнший єпископ – ми ж його не пустимо? Правда, не пустимо? Ми ж разом з вами завойовували собор, тож нащо нам потрiбен iнший єпископ?".
Був випадок, коли на Спиридона напали селяни з Любомльського району, намагаючись повернути собор для владики Варфоломiя. Вони вторглися в його будинок поблизу собору, побили, забрали коштовну панагiю, порвали на ньому рясу. Лише втручання Кожевникова та кiлькох залучених ним робiтникiв Луцького автозаводу, що мали при собi арматуру, остудило пил нападникiв, й вони покинули помешкання Спиридона.
Але згодом Кожевников став iгнорувати Спиридона,бо той мало йому платив данину. Поступив з ним нечесно й пiдло – став разом з Винцукевичем збирати пiдписи проти владики Спиридона серед викладацтва Волинського духовного училища УПЦ-КП, перейменованого згодом у семiнарiю. Залучив до того священикiв Вiктора Лiпчика та Миколу Бочкая, зокрема, та ветерана УПА Михайла Голенду з Луцька. Також залучив кiлькох семiнаристiв, яких Винцукевич навiть прийняв до себе на проживання у приватний будинок у Старому Луцьку, за що йому вони згодом "вiддячили", вкравши з його будинку кiлька старовинних iкон. Але мова йде не про це. Винцукевич та Кожевников вижили Спиридона, щоб збагатитися, щоб нажитися на церковних прибутках. Зокрема, Кожевников завдяки вигнанню з Луцька владики Спиридона залишився старостою кафедрального собору (вже йому нiхто не заважав дiлити соборну казну), а Винцукевич очолив Волинську духовну семiнарiю (беручи хабарi за вступ туди). Але обох в УПЦ-КП згодом "кинули". Винцукевича з гучним скандалом у 1996 р. поперли з посади ректора (особисто памятаю гостру боротьбу, що точилася довкола цього), а Кожевникова "кинули" вже у 2006 р., коли владика УПЦ-КП Михайло, який спочатку був другом Кожевникова, раптом став паплюжити Кожевникова та пiдтримав його ворога, його головного конкурента на мерських виборах у м. Луцьку Богдана Шибу. Ось така показова доля в цих зрадникiв та iнтриганiв. А владика Спиридон, якого прагнули вижити з Луцька, все-таки лишився служити у Луцьку, зберiг високий авторитет серед прихожан (думаю, отець Iов Коновалюк та його батько, викладач Луцького ДТУ, можуть це пiтвердити). Владика Спиридон був прекрасним та талановитим єпископом Христового винограднику, й помре єпископом, а от що може чекати таких, як Гудима, Кожевников, Винцукевич? Думаю, доля ще не раз провчить цих людей, що зводили бруднi наклепи на владику Спиридона. Час остаточно мусить розставити крапки над "i", я в цьому впевнений.
До речi, доповнення для адмiна. В "УАПЦ-Василя", про яку ви внесли ряд даних, входили не лише Iоанн Белей та Феоктист Пересада, але ще й владика Стефан (в миру Володимир Ладчук) – заштаний єпископ УПЦ-КП, що живе тепер на спочинку у Луцьку (вул. Замкова). Владика Стефан служив у 1997 р. у Милушах, як вiкарний єпископ у владики Iоанна Белея. Не пригадаю точно, яка в нього була титулатура.
Загалом, сайт у вас чудовий. Бажаю вам нових наукових здобуткiв, хай щастить вам!
З повагою, Володимир Борщевич, м. Рiвне.

——
Спасибо за информацию!

С текста протокола следует
1.-существуют на Украине епархии ИПЦ(Р),как автономные единицы но под омофором митроп.Рафаила;
2.-есть некая Киево-Галицкая епархия с новым статусом митрополии,а слова на Украине понимаются митроп.Андреем,как власть над иными архиереями. А может он так подает это своим клирикам для "важности персоны", а когда прояснилась правда теперь некуда деватся.

Протокол заседания Архиерейского Собора 19-20 июля 2009 г.
6. ИМЕЛИ СУЖДЕНИЕ ПО ОРГАНИЗАЦИОННЫМ ВОПРОСАМ:

6.1. СЛУШАЛИ:
Святейшего Рафаила, Архиепископа Московского Митрополита Всероссийского.

ВЫСТУПИЛИ:
Высокопреосвященнейший Андрей, митрополит Киевский и Галицкий;
Высокопреосвященнейший Михаил, архиепископ Сумской и Ахтырский;
Преосвященнейший Виталий, епископ Донецкий и Горловский.

ОПРЕДЕЛИЛИ:
1. Удовлетворить просьбу Высокопреосвященнейшего архиепископа Спиридона (Бабского) "отойти от управления епархией", освободить от управления Луцко-Волынской епархией Истинно-Православной Церкви, лишить титула Луцкий и Волынский и почислить за штат Истинно-Православной Церкви.
2. Временно и.о. управляющего Луцко-Волынской епархией Истинно-Православной Церкви назначить протоиерея Богдана Маркевича.
Архиепископу Спиридону (Бабскому) до 15 августа 2009г. передать дела по управлению Луцко-Волынской епархией протоиерею Богдану Маркевичу.
3.От ныне Киево-Галицкой епархии Истинно-Православной Церкви предоставить статус Митрополии с центром в г. Киеве.
4. Назначить управляющим Митрополиею Истинно-Православной Церкви в Киеве, Высокопреосвященнейшего Андрея, митрополита Киевского и Галицкого.

Голосовали:
"за" – единогласно.

6.2. СЛУШАЛИ:
Святейшего Рафаила, Архиепископа Московского Митрополита Всероссийского.

ВЫСТУПИЛИ:
Высокопреосвященнейший Николай, митрополит Иверский и Причерноморский;
Преосвященнейший Андрей, епископ Пятигорский и Северо-Кавказский;
Преосвященнейший Амвросий, епископ Ярославский и Ростовский.

ОПРЕДЕЛИЛИ:
Провести голосование по избранию одного архиерея в Священный Синод Истинно-Православной Церкви (вместо архиепископа Спиридона).

Голосовали:
"за" – единогласно.

Для проведения голосования по выборам выдано 17 бюллетеней.
При подсчете голосов выявлено действительных 15 бюллетеней и недействительных – 2.

По результатам тайного голосования в состав Священного Синода Истинно-Православной Церкви избран Высокопреосвященнейший Михаил, архиепископ Сумской и Ахтырский, управляющий Слобожанской Архиепископией на Украине.

В Львовской газете "Поступ" (6 травня 2000 року) опубликован материал, где про владыку Спиридона Б. есть следующие слова:
"Заради справедливості слід зазначити, що чимало таких єпископів висвятили і в УПЦ КП, особливо навесні 1992 року, коли митрополит Філарет іще формально належав до РПЦ, та, навіть перебуваючи під забороною наставляти нову ієрархію, намагався максимально зміцнити свої позиції, а тому щедро висвячував єпископів. Типовий представник цієї ґенерації висвячених митрополитом Філаретом архієреїв – єпископ Спиридон (Бабський) – починав своє служіння Церкві досить активно та жертовно, беручи активну участь від УПЦ МП в діяльності Комітету захисту Українського Православ’я. Згодом він був призначений на об’єднану Луцьку кафедру, де зарекомендував себе з найгіршого боку своєю поведінкою, а тому не знайшов порозуміння як із місцевою політичною елітою, так і з національно свідомою інтеліґенцією. Врешті-решт, був виведений за штат, довго впирався відповідним рішенням Синоду і намагався навіть організувати альтернативний церковний рух (Волинську православну церкву воякiв УПА). Переконавшись у марності й безплідності цього, він невдовзі повністю відійшов од активної церковної діяльності".
Что это значит, интересно мне? А именно - была ли в Луцке в 1994 г. отдельная "Церква воякiв УПА", связанная с волынским ветеранским братством УПА? Пусть Спиридон ответит. Если была - значит, админ сайта должен создать отдельную статью про эту кратковременно действовавшую церковную группу.
"Местная политическая элита и интеллигенция", с которыми не нашёл "общий язык" Спиридон - это имеются в виду, наверное, депутаты Александр Гудыма, Геннадий Кожевников, Анатолий Поха, которые в 1992 г. шантажировали Спиридона, требуя у него каждый месяц отстёгивать для них солидные суммы? А потом, не получив желаемого, устроили ему подставу, за сфабрикованными обвинениями выгнали его из Луцка.
А вот ещё информация за 1994 год:
"Здійснюється спроба ввести до клиру УАПЦ єпископа Спиридона Бабського, котрий залишив УПЦ-КП й заявив про перехід до РПЦ. Єпископа Феоктиста Пересаду звільнено з Луцької кафедри".
Кстати, Спиридон наверняка знает точный адрес епископа Феоктиста Пересады. Ведь они с ним после Луцка неплохо общались, вместе рукополагали в 1997 году епископа Луцкого для УАПЦ-Василия Иоанна (Белея). В руководстве УАПЦ в 1994 году даже обвиняли Феоктиста Пересаду в том, что тот фактически без боя сдал Луцкий кафедральный Крестовоздвиженский храм УАПЦ епископу Спиридону Бабскому по предварительному сговору с последним. Хотя я сомневаюсь, правда ли это.
Интересно, не собирается ли владыка Спидон писать мемуары? Ведь он может поведать народу очень много интересного.

Архиєпископ Сумський та Охтирський Михаїл (Гордієнко)
Архиєпископ Черкаський та Одеський Ісакій ( Квітка)
Єпископ Донецький та Горловський Віталій (Гуменюк)
Єпископ Дніпропетровський та Запоріжський Матвій (Майстренко)
Єпископ Криворіжський Андрій (Гаврилов)
вікарій Дніпропетровської єпархії
Ієромонах Ілля (Попов)Настоятель Спасо-Преображенського чоловічого монастиря
м.Севастополь,3 насельника
клір 15 священників,8 дияконів.
Представитель ІПЦ на Украине в Северной Америке Митрополит Маркус (Пулторак)

Ієгумен Ієромонах Варфаломей(Гарагонич)Настоятель Коростеньського чоловічого монастиря в честь іконы "чернобильський спас".
3 насельника.

Ієгуменія Анна Онищенко Настоятелька Свято - Преображенського жіночого монастиря
3 насельниці монастиря та 1 послушниця.

Єпархій 6, Киівська та Галицька (Митрополит Андрій ( Трегуб),

Слобожанська Архиєпархія (Сумська,Полтавська, Харьківська) Архиєпископ Михаїл (Гордієнко),Донецька Єпископ Віталій (Гуменюк)),Дніпропетровська та Запоріжська Єпископ Матвій (Майстренко),Черкаська та Одеська Архиєпископ Ісакій (Квітка),
Херсонська та Миколаївська (Митрополит Андрій ( Трегуб),
Волинська керуючий справами архимандрит Макарій (Кармазін),
Кримська керуючий Єромонах Ісідор (Сікилінда Віктор Петрович).
Зареєстрованих парафій 20 ( з них Київ та область і Галичина 8, Сумська та Харківська 6,Дніпропетроська 3,Черкаська та Одеська 2, Волинська 2 , Херсонська 1, Донецька 1.) незареєстрованих 54.

ответ админу:3прихода 1 монастырь
настоятеть храма о.ВладимирМ
никакого Макария и в глаза невидел Это очередная ложная ынформация Трегуба

Уважаемые игумен Филарет и о.Павел ( клирик Владыки Исаакия),какие же настоящие Ваши информационные сайты ИПЦ*Украины?А то ,"прям винегрет недоверия" по информации?